Якщо ви відкривали «Ближче» останнім часом, то могли побачити невелике опитування. Кілька питань, одна хвилина, кнопка «пропустити» на видному місці.
Я довго вагався, чи робити його взагалі. Спливаючі вікна дратують, а застосунок про стосунки — останнє місце, де хочеться когось про щось просити. Зрештою зробив, і дуже радий, що зробив.
Бо відповіді виявились не тим, чого я чекав.
Те, що я почув
Я готувався побачити список «додайте ось таку функцію». А прочитав, кілька разів поспіль, приблизно одне й те саме:
«Функціонал чудовий, але використовувати додаток не надто легко»
«Мій партнер досі не знає де листи і подарунки»
«Назви деяких функцій не зовсім зрозумілі»
Різні люди, які не бачили відповідей одне одного, незалежно сказали про одну річ. Не про те, чого застосунку бракує — про те, що в ньому неможливо знайти те, що вже є.
Першою моєю реакцією було «та ні, там же все підписано». І це правда: кнопки були, назви були. Але ті, хто користуються застосунком не перший тиждень, кажуть протилежне — і коли «мені очевидно» сперечається з «не знайшли», виграє друге. Я не можу оцінити ці екрани чесно: я знаю, де кнопка, і моє око йде прямо до неї.
Тож я пішов дивитись у код — і зрозумів, що вони абсолютно праві.
Що було не так
Розділи ховались за крихітними плитками. Спогади, Місця, Листи, Дати й Бажання жили в ряду з п'яти кнопок завширшки 65 пікселів, із підписом сірим шрифтом у 10 пікселів. Технічно це навігація. Візуально — ряд декоративних значків над стрічкою, який око проскакує.
Листи й бажання не мали жодного іншого входу. Взагалі. Якщо ви не натискали на ту маленьку плитку — ви просто не знали, що ці розділи існують.
Одна й та сама річ називалась по-різному. Унизу «Сьогодні» — а всередині заголовок «Разом». Кнопка «Листи» — а екран «Скринька». Кнопка «Бажання» — а екран «Наші бажання». Нічого з цього не є незрозумілим саме по собі. Але щоразу, коли назва на вході не збігається з назвою всередині, людина на півсекунди зупиняється перевірити, чи туди взагалі потрапила. З цих півсекунд і складається відчуття «якось воно не інтуїтивне».
Що я змінив
Замість ряду значків — п'ять рядків на всю ширину. У кожного назва й підпис, що це таке: «Листи — відкриються в потрібний день», «Бажання — список бажань і подарунків». І число: скільки у вас уже спогадів, місць, дат. У листів замість числа — скільки непрочитаних.
Число тут не прикраса. Воно відповідає на питання, яке людина не ставить уголос: «а там взагалі щось є?»
Стрічка через це починається трохи нижче. Я свідомо на це пішов: краще один раз гортнути, ніж місяцями не знати, що в застосунку є листи.
Одна річ — одна назва
Тепер як написано на вході, так називається екран. «Сьогодні» — всюди «Сьогодні». «Листи» — всюди «Листи». Дрібниця, яку помічаєш, тільки коли її виправили.
Категорії бажань перестали ховатись
Перемикач категорій показувався тільки тим, у кого категорії вже були. Тобто щоб дізнатись про категорії, треба було їх уже мати.
А створити їх можна було лише через іконку теки в кутку екрана. Без підпису. З підказкою, яка на телефоні з'являється по довгому натисканню — тобто ніколи.
Тепер перемикач на місці завжди, поруч із ним кнопка зі словом «Категорії», а категорія видна просто на картці бажання.
А якщо категорій ще немає — застосунок сам пропонує їх створити й показує приклади.
Настрій навчився більшого
Це вже з іншої відповіді, і вона мені дуже сподобалась:
«Більше градацій настрою, або різноманіття емоцій. Також було б круто разом з настроєм ставити помітку чого хочеться, наприклад: "настрій: сердитий, хочу: щоб мене не чіпали"»
Людина точно описала те, чого я не помічав. Шкала настрою в застосунку була одновимірною: від «важко» до «чудово». Це термометр. А «сердитий» на термометрі немає куди покласти — злість це не «гірше», ніж сум, це інше почуття. Так само тривога, втома, ніжність, нудьга.
Тому тепер шкала лишилась (вона й далі показує, наскільки важкий був день), а поруч з'явились десять почуттів. Спокій, ніжність, натхнення, піднесення, нудьга, втома, самотньо, сум, тривога, злість. Обирати не обов'язково.
А друга частина тієї відповіді виявилась найкориснішим, що я додав за довгий час. «Чого хочеться» — сім варіантів і можливість написати своє:
щоб не чіпали · поговорити · щоб обійняли · відволікти · просто будь поруч · вислухай · нічого, просто знай
Знати, що партнеру сумно — приємно, але незрозуміло, що з цим робити. Знати, що він хоче, щоб його обійняли — або навпаки щоб сьогодні не чіпали — це вже можна зробити. Особливо коли ви за сотні кілометрів і не бачите обличчя.
Партнер бачить це одразу на головному екрані, поруч зі статусом.
Що далі
Опитування ще йде. Якщо ви його не бачили — воно з'явиться, коли наступного разу відкриєте застосунок. Якщо пропустили — нічого страшного, воно більше не турбуватиме.
Я читаю всі відповіді. Не статистику — самі тексти, по одній. Саме так і з'явилось усе, про що написано вище.
І ще одне, чого я не робитиму: я не став додавати ще один навчальний екран, який пояснює, де що лежить. Якщо інтерфейс доводиться пояснювати — проблема в інтерфейсі, а не в поясненні.
Дякую кожному, хто знайшов хвилину й написав чесно. Без цих трьох відповідей я б і далі був упевнений, що все очевидно.
← Усі записи